ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
 П О С Т А Н О В А
 IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 07.08.2007 Справа N 19/14/11/5340
 
 (ухвалою Судової палати у господарських справах
 Верховного Суду України від 20.09.2007
 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Черкащенка М.М.
 розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного
підприємства "Авіст"
 на рішення господарського суду Хмельницької області від
18 серпня 2006 року
 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 16 травня 2007 року
 у справі N 19/14/11/5340
 господарського суду Хмельницької області
 за позовом Приватного підприємства "Ромен"
 до Приватного підприємства "Авіст"
 про стягнення 62 016 грн. 70 коп.
 за зустрічним позовом Приватного підприємства "Авіст"
 до Приватного підприємства "Ромен"
 про стягнення 21 052 грн.
 за участю представників сторін
 від позивача - Янюк I.Г.,
 від відповідача - Мельник О.Д.
 В С Т А Н О В И В:
 
 Приватне підприємство "Ромен" звернулося до господарського
суду Хмельницької області із позовом до Приватного підприємства
"Авіст" згідно доповнення до позовної заяви про збільшення
позовних вимог про стягнення з ПП "Авіст" 62016 грн. 70 коп. з
урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних на
загальну суму 9734 грн. 60 коп., а також 5200 грн. понесених
внаслідок оплати послуг адвоката витрат.
 
 В обґрунтування позовних вимог ПП "Ромен" посилається на
ст.ст. 843, 846, 853, 632, 882 Цивільного кодексу України
( 435-15 ), ст. 321 Господарського кодексу України ( 436-15 ),
зазначає про неналежне виконання ПП "Авіст" зобов'язань за
договором підряду від 02.08.2004.
 
 ПП "Авіст" звернулось до господарського суду Хмельницької
області із зустрічним позовом до ПП "Ромен" про стягнення
заборгованості у сумі 21 052 грн., посилаючись на ст.ст. 632, 843
ЦК України ( 435-15 ), ст. 321 ГК України ( 436-15 ), зазначає про
завищення ПП "Ромен" вартості виконаних робіт за договором підряду
від 02.08.2004.
 
 Господарський суд Хмельницької області рішенням від
18.08.2006 у справі N 19/14/11/5340 (суддя Розізнана I.В.) визнав
позов ПП "Ромен" обгрунтованим та правомірним, з ПП "Авіст"
стягнуто 52 373 грн. основного боргу, 7 894 грн. 20 коп.
інфляційних нарахувань, 1 749 грн. 50 коп. 3% річних, у
задоволенні зустрічного позову ПП "Авіст" відмовлено.
 
 Житомирський апеляційний господарський суд постановою від
16.05.2007 у справі N 19/14/11/5340 (колегія суддів: головуючий -
Пасічник С.С., судді - Гулова А.Г., Шкляр Л.Т.) погодився з
рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.08.2006
та залишив його без змін.
 
 В обґрунтування своїх доводів, апеляційний господарський суд
посилається на Правила визначення вартості будівництва,
встановлені Державними будівельними нормами України
(ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженими наказом Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України від
27.08.2000 N 174 ( v0174241-00 ), преамбулою яких визначено, що ці
будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості
нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного
переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла,
об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та
благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та
містобудування.
 
 Проаналізувавши наведені норми, апеляційний господарський суд
приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи Договірні
ціни робіт з реконструкції побутових приміщень ПП "Авіст" не
можуть вважатись належним доказом погодження сторонами цін на
проведення будівельно-ремонтних робіт, оскільки не відповідають
вимогам чинного законодавства, натомість наявні в матеріалах
справи акти приймання-передачі виконаних робіт з серпня 2004 по
листопад 2004 року повністю відповідають по складовим (структурі)
вимогам згаданого ДБН Д.1.1-1-2000 ( v0174241-00 ) та Наказу
Державного комітету України з будівництва та архітектури N 237/5
( v0237202-02 ) від 21.06.2002, а також затвердженій ним типовій
формі, встановленій для таких актів, а отже відсутні підстави для
визнання необґрунтованим включення в акти виконаних робіт за
серпень-листопад 2004 року загальновиробничих, адміністративних
витрат, прибутку та єдиного податку.
 
 Господарський суд апеляційної інстанції, підтримуючи позицію
місцевого господарського суду, вказує, що вимоги ПП "Ромен" про
стягнення заборгованості на підставі вищезазначених актів
виконаних робіт є правомірними та підлягають задоволенню
відповідно до ст. 625 ЦК України ( 435-15 ).
 
 Крім того, господарські суди попередніх інстанцій
задовольнили вимоги ПП "Ромен" про відшкодування витрат,
пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 3 000 грн. з
врахуванням положень ст.ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ),
характеру спору та кількості судових засідань, в яких адвокат
прийняв участь.
 
 У касаційній скарзі ПП "Авіст" просить рішення господарського
суду Хмельницької області від 18.08.2006 та постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 у
справі N 19/14/11/5340 скасувати та передати справу на новий
розгляд до господарського суду Хмельницької області.
 
 В обґрунтування касаційної скарги ПП "Авіст", посилаючись на
умови договору підряду від 02.08.2004, а також норми права та
доводи, викладені у зустрічній позовній заяві, зазначає про
порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права та вказує, зокрема, на
наступне.
 
 Підписані сторонами Договірні ціни робіт по реконструкції
побутових приміщень ПП "Авіст" в розумінні норм ДБН
( v0174241-00 ) є протоколом погодження договірної ціни на
будівельну продукцію, що являє собою невід'ємну частину укладеного
між позивачем і відповідачем договору підряду.
 
 Найменування робіт, включених до цього документу, і перелік
робіт, які мали бути виконані позивачем, відповідно до ст. 2
договору є тотожними.
 
 За відсутності у договорі підряду від 02.08.2004 та
Договірних цінах робіт по реконструкції побутових приміщень
ПП "Авіст" вказівки про застосування динамічних або періодичних
цін, або застосування приблизного кошторису узгоджені позивачем і
відповідачем ціни на виконання робіт за договором підряду є
твердими і могли бути змінені під час виконання робіт лише за
згодою сторін договору.
 
 Особі, якою від імені відповідача підписувались акти
приймання виконаних позивачем робіт, довіреність на вчинення таких
дій не видавалась. Зазначений факт не оспорювався також і
позивачем.
 
 Не може бути доказом визнання відповідачем вказаної в актах
приймання робіт вартості виконаних позивачем робіт їх часткова
оплата, оскільки відповідно до вимог ст. 5 договору підряду
відповідачем здійснювалось лише авансування виконуваних позивачем
робіт і сплачувані суми не відповідали вартості виконаних робіт,
зазначених в актах, а відповідно до досягнутих сторонами договору
домовленостей остаточне визначення вартості виконаних за договором
робіт мало бути здійснене після виконання всього їх обсягу.
 
 Про наявність зазначених домовленостей свідчить запис
відповідного змісту в акті N 6 приймання виконаних робіт за
жовтень 2004 року - "Підлягає уточненню після завершення робіт".
 
 Відповідно до п.п. 3.3.12 ДБН ( v0174241-00 ) незалежно від
виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у
розрахунках за виконані роботи (форми N КБ-2в "Акт приймання
виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість
виконаних підрядних робіт та витрати, які були відповідно
оформлені та оплачені за попередні періоди") ( v0237202-02 )
безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення
вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт
підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.
 
 Через явну невідповідність наведених у актах приймання
виконаних робіт цін тій ціні, що була узгоджена сторонами у
Договірних цінах робіт по реконструкції побутових приміщень
ПП "Авіст", відповідач відмовився від підписання останнього акту
приймання виконаних робіт за листопад 2004 року, що відповідно до
ч. 4 ст. 882 ЦК України ( 435-15 ) мало бути підставою для
визнання судом цього акту недійсним.
 
 За відсутності у Договірних цінах робіт по реконструкції
побутових приміщень ПП "Авіст" розшифрування встановлених
сторонами цін на підрядні роботи та з огляду на приписи
п.п. 3.2.3, 3.2.3.1 ДБН ( v0174241-00 ) очевидним, на думку
ПП "Авіст", є висновок про те, що складений сторонами документ
містить остаточні договірні ціни, які включають в себе як
безпосередні, так і супутні витрати.
 
 Відповідач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про
призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на
розгляд якої запропонував поставити питання щодо вартості
будівельних та ремонтних робіт відповідно до договору підряду N 18
від 02.08.2004 на час їх виконання.
 
 На думку ПП "Авіст", оскільки вказане клопотання не було
задоволене судом апеляційної інстанції, це не дало можливості суду
встановити обставини, які мають істотне значення для справи та
унеможливило винесення у справі законної постанови.
 
 Вищим господарським судом України ухвалою від 02.07.2007 у
справі N 19/14/11/5340 порушено касаційне провадження.
 
 Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від
06.08.2007 призначено наступний склад колегії суддів по справі
NN 19/14/11/5340: Самусенко С.С. - головуючий (доповідач),
Дунаєвська Н.Г., Черкащенко М.М.
 
 Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування
норм процесуального та матеріального права господарськими судами
першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
 Згідно ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
 
 Аналогічну норму містить ст. 193 ГК України ( 436-15 ).
 
 Статтею 877 ЦК України ( 435-15 ) встановлено, що підрядник
зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній
документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації),
якщо інше не встановлено законом або договором.
 
 Відповідно до п. 3.3.1 Правил визначення вартості будівництва
(ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом N 174 ( v0174241-00 )
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 27.08.2000, договірна ціна - це вартість підрядних
робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт,
згодна виконати об'єкт замовлення.
 
 Згідно п. 3.3.2 ДБН ( v0174241-00 ) договірна ціна на
будівництво об'єкта формується претендентом на виконання робіт
(генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій і
погоджується із замовником. У результаті спільного рішення
оформляється протокол погодження договірної ціни на будівельну
продукцію, який є невід'ємною частиною контракту.
 
 У відповідності до п.п. 3.3.3, 3.3.3.1 ДБН ( v0174241-00 )
договірні ціни можуть встановлюватись твердими, динамічними та
періодичними. Тверді договірні ціни встановлюються незмінними на
весь обсяг будівництва і не уточнюються.
 
 Частина 5 ст. 65 Господарського кодексу України ( 436-15 )
передбачає, що у відносинах з юридичними особами від імені
підприємства без доручення діє лише керівник підприємства.
 
 Згідно статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
 
 Відповідно до встановлених господарськими судами попередніх
інстанцій обставин у справі 02.08.2004 між ПП "Ромен" та
ПП "Авіст" був укладений договір підряду, за умовами якого
ПП "Авіст" (замовник) доручає, а ПП "Ромен" (підрядник)
зобов'язується виконати будівельно-ремонтні роботи згідно
проектно-кошторисної документації.
 
 За п. 5.2 договору сторони домовились, що замовник платить
підряднику не менше 30% авансом від суми, яка зазначена у
кошторисі (для оплати підряднику) як передоплату. Решту суми
замовник виплачує підряднику в кінці кожного місяця на протязі
п'яти днів після підписання сторонами акту Ф2 про здачу та
приймання виконаних підрядником будівельних робіт.
 
 Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за
період з серпня 2004 року по лютий 2005 року ПП "Авіст" здійснило
частковий розрахунок з ПП "Ромен", перерахувавши останньому
99 000 грн.
 
 Господарські суди попередніх інстанцій зробили висновок про
те, що, оскільки сторонами не був складений кошторис на виконання
будівельно-ремонтних робіт, то дії, які були вчинені сторонами по
здачі та прийманню виконаних робіт, що відобразились в підписанні
актів приймання виконаних робіт, слугують доказом того, що між
сторонами досягнута згода щодо обсягів виконаних робіт та їх
вартості.
 
 Вищий господарський суд України не може погодитися з
переконливістю висновків судів попередніх інстанцій.
 
 Згідно ст. 882 ЦК України ( 435-15 ) передання робіт
підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом,
підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від
підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою
стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний
судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони
від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
 
 Судом касаційної інстанції за результатами розгляду
касаційної скарги встановлено, що прийняті господарськими судами
першої та апеляційної інстанцій рішення та постанови не
ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому
вказані рішення не відповідають положенням ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.76 N 11 ( v0011700-76 ) "Про
судове рішення" зі змінами та доповненнями.
 
 Мотиви відмови другої сторони від підписання акта передання
робіт підрядником і прийняття їх замовником судами належним чином
не досліджено.
 
 Відповідач наполягав на тому, що ціни на роботи, які
виконувались позивачем, значно перевищували ціни, узгоджені
сторонами договору в Договірних цінах робіт по реконструкції
побутових приміщень ПП "Авіст".
 
 Судом першої інстанції не досліджено належним чином
підписаний сторонами документ - Договірні ціни робіт по
реконструкції побутових приміщень ПП "Авіст", дійсні наміри сторін
при його підписанні та вплив цього документу на права і обов'язки
сторін, не досліджено причини та наслідки розбіжностей між актами
приймання виконаних робіт та Договірними цінами робіт по
реконструкції побутових приміщень ПП "Авіст".
 
 Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна
інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
 
 Згідно п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції.
 
 Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції скасовує
рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного
господарського суду, і передає справу на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
 
 При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід
врахувати вищенаведене, дослідити належним чином наявні у справі
докази, розглянути питання призначення у справі
будівельно-технічної експертизи, всебічно, повно і об'єктивно
розглянути в судовому процесі всі обставини справи та у
відповідності до закону вирішити спір.
 
 Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
 Касаційну скаргу Приватного підприємства "Авіст"
задовольнити.
 
 Рішення господарського суду Хмельницької області від
18.08.2006 та постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 16.05.2007 у справі N 19/14/11/5340 скасувати.
 
 Справу N 19/14/11/5340 передати на новий розгляд до
господарського суду Хмельницької області.
 
 Головуючий суддя С.Самусенко
 
 Судді М.Черкащенко
 Н.Дунаєвська